[...] Translators just didn't get recognition, they didn't expect to make much of a living, just get by. Very few people were actually trained as translators, but most had a solid college education and a solid knowledge of languages, at least their own language. I had a friend who fell exactly into that category and my circle of friends expanded to include other translators. I found them to be much more interesting as people, and discovered that we often had similar life experiences. I never had trouble making friends, but I always felt "different" and I'm sure they felt it too. When my friend retired, she recommended me as her replacement. I now entered the realm of Reinsurance, of which I knew nothing. I was also the only translator there, and didn't have much to fall back on. However, it was another notch up....
On my new job, I started looking through the files, asking questions and got the company to enroll me in Insurance courses. The College of Insurance was across the street, and I consulted fire codes, insurance policies and fire extinguisher catalogs in their library. I was learning what I had never had the luxury of being able to do before: research. The first time I had to translate a proposal for purposes of insurance of a nuclear plant, I got a call from the head man in that department, congratulating me on the job I had done. "Compares favorably with what we are used to," he said. What an upper! What happened was that I consulted a document in the files similar to the one I was tackling for guidance, but when I saw that my predecessor had used the word "nucleus" instead of "core", I realized that the files were useless to me. I went across the street to the library and looked up "nuclear plants." I immediately found all the terminology I needed.
It takes a great deal more than that to be a good translator these days, of course. [...] | Перекладачі просто не отримали належного визнання, вони просто не очікували, що зможуть заробити собі на життя. Чесно кажучи не багато людей були добре підготовані як перекладачі, але більшість з них мали гарну освіту в коледжі а також досить високий рівень знань з мов, принаймні з своєї рідної мови. Я мав друга, який входив до цієї категорії і коло моїх друзів розширилося враховуючи інших перекладачів. Я виявив їх набагато цікавішими за інших людей також виявилося, що ми часто отримували однаковий життєвий досвід. У мене ніколи не було проблем, щоб завести друга, але я відчував, що я «інший» і я впевнений, що вони відчували теж саме. Коли моя подруга пішла на пенсію, то на своє місце вона порекомендувала мене. Тепер я увійшов в сферу перестрахування про яку я нічого не знав. Я був там єдиним перекладачем і я не мав достатнього рівня знань, на які я міг опиратися. Хай там як, але це була ще одна сходинка… На новій роботі я почав переглядати файли, ставити запитання і попросив керівника записати мене на курси страхування. Коледж страхування знаходився через дорогу, в їхній бібліотеці я ознайомився з страховими полісами, пожежною безпекою та каталогами вогнегасників. Я вивчав те, на що раніше не мав можливості: дослідження. Першою моєю роботою в цій галузі це був переклад полісу страхування атомної станції, потім мені зателефонував начальник відділу і привітав з добре виконаною роботою. Він сказав:«Порівняно з тим до чого ми звикли це неперевершено!» Стплося так, що я звернувся до файлового документу ідентичног до того який я мав за вказівку, але коли я побачив, що мій попередник вжив слово «ядерний» замість «ядро» , я зрозумів, що ці файли не значили для мене нічого. Я пішов до бібліотеки , яка знаходилася через дорогу і переглянув поліс «атомні станції». Я дуже швидко знайшов всю мені потрібну термінологію. Для того щоб бути хорошим перекладачем на сьогоднішній день потрібно багато знати… |