[...] Translators just didn't get recognition, they didn't expect to make much of a living, just get by. Very few people were actually trained as translators, but most had a solid college education and a solid knowledge of languages, at least their own language. I had a friend who fell exactly into that category and my circle of friends expanded to include other translators. I found them to be much more interesting as people, and discovered that we often had similar life experiences. I never had trouble making friends, but I always felt "different" and I'm sure they felt it too. When my friend retired, she recommended me as her replacement. I now entered the realm of Reinsurance, of which I knew nothing. I was also the only translator there, and didn't have much to fall back on. However, it was another notch up....
On my new job, I started looking through the files, asking questions and got the company to enroll me in Insurance courses. The College of Insurance was across the street, and I consulted fire codes, insurance policies and fire extinguisher catalogs in their library. I was learning what I had never had the luxury of being able to do before: research. The first time I had to translate a proposal for purposes of insurance of a nuclear plant, I got a call from the head man in that department, congratulating me on the job I had done. "Compares favorably with what we are used to," he said. What an upper! What happened was that I consulted a document in the files similar to the one I was tackling for guidance, but when I saw that my predecessor had used the word "nucleus" instead of "core", I realized that the files were useless to me. I went across the street to the library and looked up "nuclear plants." I immediately found all the terminology I needed.
It takes a great deal more than that to be a good translator these days, of course. [...] | [...] Перекладачі просто не здобували визнання, вони не розраховували на великі прибутки, а працювали лише задля того, щоб протриматися. Лише незначна частина людей насправді навчались перекладу, але більшість отримала відмінну вищу освіту і мали фундаментальні мовні знання, принаймні знали свою рідну мову. В мене була подруга, яку цілком можна віднести до цієї групи людей, і моє коло друзів збільшилось, коли до нього увійшли інші перекладачі. Виявилося, що вони більш цікавлять мене як люди, і ми нерідко мали схожий життєвий досвід. У мене ніколи не було труднощів зближуватися з іншими людьми, але я завжди відчував себе «іншим», і я впевнений, що вони мали такі ж відчуття. Коли моя подруга вийшла на пенсію, вона рекомендувала мене на свою посаду. Таким чином, я опинився у світі перестрахування, про яке я не мав жодних знань. Я також був там єдиним перекладачем і у мене не було інших варіантів. Однак це була інша проблема... На новій посаді я почав вивчати документи, ставити питання і отримав від компанії змогу навчатися на курсах по страхуванню. Коледж страхування знаходився по той бік вулиці, і в його бібліотеці я вивчав правила пожежної безпеки, поліси страхування та каталоги вогнегасників. Я займався тим, що до цього не мав змоги робити: дослідженням. Після першого перекладу пропозиції щодо мети страхування ядерної установки мені зателефонував голова відповідного відділу і привітав мене з цією роботою. «Відповідає тому рівню, до якого ми звикли», сказав він. Який успіх! Насправді я звернувся до документу у файлах, схожих на той документ, який я використовував як довідник, але коли я побачив, що мій попередник використовує слово «ядро» замість «активна зона», я зрозумів, що цей документ не має для мене жодної користі. Я звернувся до бібліотеки по той бік вулиці з пошуком «ядерні установки» і одразу в повному обсязі знайшов необхідну термінологію. Сьогодні, без сумнівів, бути гарним перекладачем потребує набагато більше зусиль, ніж ці. [...] |