Кремнієва долина: часи розквіту ділової активності повертаються. Уже не вперше фасади бізнес-парків удовж швидкісної автомагістралі Highway 101 прикрашаються символікою багатообіцяючих стартапів. Орендні платежі стрімко дорожчають слідом за зростаючим попитом на розкішні заміські будинки в курортних містечках, таких як Лейк Тахо, — відбувається приріст капіталу. В Області затоки зародилася напівпровідникова індустрія, як і її нащадки — комп’ютерні та інтернет-компанії. Генії-винахідники привнесли в цей світ безліч дивовижних речей, які спрямовують його в майбутнє: від сенсорних телефонів до миттєвого пошуку запитів у величезних бібліотеках та можливості керувати дроном на відстані декількох тисяч кілометрів. Пожвавлення бізнесової активності з 2010 р. стало передумовою подальшого розвитку.
Тому думки деяких представників Кремнієвої долини про занепад території і уповільнення рівня інновацій, що начебто продовжується вже декілька десятиліть, можуть здатися дивними. Пітер Тіль, засновник платіжної системи PayPal і перший сторонній інвестор соцмережі Facebook, заявив, що інновації в Америці нагадують «недолугі потуги або цілковиту безпорадність». Схожі відчуття розчарування поділяють інженери з інших галузей. Однак, незначна група економістів, яка знаходить все більше підтримки, вважає, що у порівнянні з попередніми сучасні інновації мають значно більший вплив на економіку.
[ … ]
Інновації, що спираються на дешеві обчислювальні потужності, повсюди зазнають невдачі. Комп’ютери починають наділяти здатністю розпізнавати природну мову. У відеоіграх гравці здійснюють керування за допомогою лише рухів тіла. Цю технологію невдовзі мають перейняти для застосування в багатьох галузях міжнародного бізнесу. 3D друк спроможний безперервно відтворювати різноплановий масив предметів, а невдовзі, можливо, настане черга тканин людського організму та інших органічних матеріалів.
Ті, хто не вірить в інновації, можуть зневажливо кинути — це «чергові пустослівні обіцянки». Хоча твердження, що економічне зростання за рахунок технологій не відбувається циклічно, а неодмінно постійно або неухильно скорочується, спростовується ходом історії. Чед Сіверсон, професор Чиказького університету, зауважує, що ріст продуктивності праці впродовж ери електрифікації відбувався стрибкоподібно. Уповільнення економічного зростання в період важливих інновацій у електричній галузі в кінці XIX на початку XX ст. змінилося подальшим бурхливим розвитком.